перший козацький

Церковь и война. Когда правило второй щеки не работает. ПРАВО НА ВЕРУ

Share Button

Отец Игорь Шумак, священник киевского храма в честь мучеников Адриана и Наталии: “Благословение воинов – это не обязательно разделение его страстей, а молитва к Богу, чтобы Он хранил этого человека, чтобы тот в определенные моменты сделал так, как угодно Богу, а не страсти.
По обеим сторонам линии фронта служат священники. Когда мы служим Евхаристию, мы объединяемся в одно тело. Это евхаристическое тело Христово. Получается, что и с людьми на той стороне мы разделяем чашу – это великое Таинство. И участвуя в этом Таинстве, почему-то мы говорим потом, что там враг наш. Не враг – это брат. Может быть заблудившийся, заболевший в данный момент грехом. Может я заболел грехом и меня надо вылечить? Церковь как раз для этого и протягивает лекарство”.

Виктор Чернышев, профессор богословия: “Подставь щеку – это касается личностных отношений. Ты должен прощать своего врага. Но когда это защита социума от нападения, защита слабого… Некоторые секты протестантские никогда не берут оружия в руки. Но зачем вы тогда запираете двери, совершая моральное насилие над преступником, который хочет вас обокрасть? Будьте последовательны. Но они этого не делают. Это чистой воды толстовщина. Но если бы она пролезала в наш социум, то страна уже просто не существовала”.

Столько воен и крови в Библии, война в наши дни – как же это сочетается с заповедью “не убий”? Вопрос войны и православной веры рассмотрел со своими гостями Ян Таксюр в своей авторской программе “Право на веру”.

–укр–

Стільки воєн і крові в Біблії, війна в наші дні – як же це поєднується з заповіддю “не убий”? Питання війни і православної віри розглянув зі своїми гостями Ян Таксюр у своїй авторській програмі “Право на віру”.

Отець Ігор Шумак, священик київського храму на честь мучеників Адріана і Наталії: “Благословення воїнів – це не обов’язково розділення його пристрастей, а молитва до Бога, щоб Він зберігав цю людину, щоб той в певні моменти зробив так, як завгодно Богові, а не пристрасті.
По обидва боки лінії фронту служать священики. Коли ми служимо Євхаристію, ми об’єднуємося в одне тіло. Це євхаристійне тіло Христове. Виходить, що і з людьми на тій стороні ми поділяємо чашу – це велике Таїнство. І беручи участь у цьому Таїнстві, ми говоримо потім, що там ворог наш. Не ворог – це брат. Може бути, що заблукав, хворий в даний момент гріхом. Може я захворів гріхом і мене треба вилікувати? Церква якраз для цього і простягає ліки”.

Віктор Чернишов, професор богослов’я: “Підстав щоку – це стосується особистісних відносин. Ти повинен прощати свого ворога. Але коли це захист соціуму від нападу, захист слабкого… Деякі протестантські секти ніколи не беруть зброї в руки. Але навіщо тоді ви замикаєте двері, здійснюючи моральне насильство над злочинцем, який хоче вас обікрасти? Будьте послідовні. Але вони цього не роблять. Це чистої води толстовщина. Але якщо б вона пролазила в наш соціум, то країна вже просто не існувала”.

ссылка на видео: https://youtu.be/m3IuFDneJSY

Ваш отзыв

comments

Translate »