ДУМА ПРО МОЛОДУ КОМАНДУ
(поема)

Один пацан (в житті ні бе, ні ме)
Шукав у барі бармена посаду.
Та якось переплутав резюме –
І раптом він пройшов в Верховну Раду.

Спочатку, бідний, знітився. Що? Як?
Збагнуть хотів діяльності основи.
Але почув: «Не смикайся, чувак!
У нас тут більшість лівих, випадкових»

І скоро хлопець той, здолавши страх,
На кнопки вправно тиснув прямо зранку,
У спікера читаючи в очах
Усі бажання, примхи, забаганки.

Лише одне бентежило весь час
(І навіть в день пристойної зарплати)
«Невже це все? Чи є іще якась
Мета у мене, як у депутата?»

Бувало, їде парубок в авто
І бачить, люди, мовчки, край дороги
Стоять собі у куртках і пальто,
Такі бліді, захекані, убогі.

І знову думки в’ється мотузок,
Коли проходить люд багатолиций:
«Між нами, мабуть, певний є зв’язок?
Але який? Для мене таємниця…»

Питав колег наш юний депутат.
Та всі, не відриваючись від праці,
Кидали різко: «Я нє понял, брат!»
І потім додавали ще: «Нє парься!»

Став хлопець пити антидепресант.
На нього дивувались владні гілки.
І раз в сесійній залі хворий пан
Натиснув не туди. Зробив помилку.

Про все забув, дивився у вікно,
В душі, як завжди, клекотали шторми.
І, з ворогом неначе заодно,
Прийняв закон ворожої Платформи.

Обурилась команда молода.
Мандат забрали, вигнали з ганьбою.
І, випавши, мов пташка із гнізда,
Герой сидить і плаче під вербою.

А що ж команда? Далі залюбки
Веде народ і пише в книзі долі.
І нам кричить: «Нє парьтєсь, чуваки!
Усе окей! Країна під контролем!»

Та все одно, дивлюсь тривожно в даль.
Туди, де мерехтить партійний парус.
І в серці то надія, то печаль,
І я, пробачте, парюсь, парюсь, парюсь…

Ян Таксюр
28 серпня 2019, Київ

Примітка: співпадіння осіб чи подій з нашою реальністю не помічено. Будь-які співпадіння вітаються.

Авторский сайт http://taksyur.com

ссылка на видео: https://youtu.be/dafubzdjC5Q

Ваш отзыв

comments