перший козацький

Україна посіла 22 місце за кількістю шукачів притулку у Європейському Союзі. Ірина Сушко

Share Button

“Ефект від безвізу очікуваний: до Консульств не потрібно йти, не потрібно стояти в чергах, люди можуть вільно подорожувати світом. Громадяни небезвізових країн, таких як Росія, Білорусь, Туреччина, звертались до Консульств набагато частіше”, – зазначила Ірина Сушко, виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів”.

“Лише за перші півроку безвізу кількість українців, які оформлюють візи, зменшилася вдвічі: за даними Єврокомісії на території України до консульств Шенгену звертались 720 тисяч осіб для отримання візи. Це вдвічі менше, ніж в попредній рік, коли фіксували кількість 1 411 950 разів. За візовою картою світу, Україна змістилася з 3 місця на 6 місце за кількістю поданих заявок, а за кількістю отриманих аж на 7 місце”.

“В Україні дещо зріс відсоток відмов, якщо говоримо про процес клопотання Шенгенських віз з 3,2% у 2016 році до 3,7% у 2017 році. Це характерно не тільки для України, бо загальносвітовий відсоток відмов склав 8,2% у 2017 році порівняно з 7% у 2016 році”.

Перелік базових причин, які спонукають консульства Шенгену перевіряти більш пильно:
– загальне посилення контролю;
– більш прискіпливе ставлення до аплікантів зі старими незахищеними документами і відсіювання осіб, які мали відмови у в’їзді чи депортацію;
– зростання питомої ваги аплікацій іноземців у консульствах на території України.

“Коли безвізовий режим став реальністю, ми не могли повністю розслабитися і отримувати лише задоволення від свободи пересування, тому що Європейський Союз оновив механізм призупинення. Він мав чіткі критерії і порушивши їх ми могли стикнутися з тим, що безвізовий знову став би візовим режимом”.

“Зупинюсь на трьох основних і актуальних для України критеріях:
– відмови під час в’їзду до Євросоюзу,
– виявлення неврегульованої або нелегальної міграції,
– кількість прохачів притулку у країнах ЄС.
Це найбільш дражливі індикатори, за якими ЄС визначав, чи не зловживають громадяни безвізових країн цим режимом та чи не має якихось загроз їхнім громадянам”.

“Рівень відмов у нас дуже незначний, це 0,2% або 37 тисяч. Треба виходити не з півмільйона тих, хто скористався безвізом, згідно статистики прикордонної служби, а з 17 млн перетинів кордону за рік”.

“Є тривожні дзвіночки: зросла кількість неврегульованих українських мігрантів. За 2017 рік на території Шенгенської зони затримали 32 тисячі українців, 24 тисячі з яких – повернулися до України. Єврокомісія зафіксувала, що рахуються 2 останні місяці, якщо сягне більше 50%, тобто істотне різке зростання. Ці 12% аж ніяк не наближаються до 50%, але до кінця року можуть відрізнятися”.

“Україна посіла аж 22 місце за кількістю шукачів притулку у Європейському Союзі. Росіяни наприклад шукали притулку на 67% частіше від українців. Грузія наблизилася до запровадження механізму припинення безвізу”.

“2017 рік для українських шукачів притулку в Європейському Союзі є найнижчим за рівнем, починаючи з 2014 року. ТОП-5 країн, куди українці частіше зверталися по притулок у 2017 році – Італія, Німеччина, Польща, Іспанія та Франція”.

“Фактором ризику стабільності дії безвізового режиму може залишатись питання нелегального перебування, коли українці порушують золоту формулу 90 на 180 (припустиме перебування в ЄС 90 днів на кожні 180 календарних, – Ред.). Прогнозуємо, що легальна трудова міграція продовжить зростати, але безвіз не має прямого впливу на трудову міграцію”.

“Безвіз дав поштовх реформам в Україні і асоціація з Шенгенським простором вважаємо амбітною, довготерміновою, але реалістичною”.

Київ, УКМЦ, “Річниця безвізу: статистика, тенденції, стратегія”, 11 червня 2018

ссылка на видео: https://youtu.be/egszxzF5oys

Ваш отзыв

comments

Translate »