перший козацький

Победа Усика. Как больное общество превращает золото в “зраду”. ЗНАКИ Сергея Белашко

Share Button

🔥 Подписывайтесь, вольные люди, давайте держаться вместе в бурные времена!
А это резервный канал, на всякий пожарный 🧨 https://www.youtube.com/channel/UCni3Y81FrmY5B-Pxg2poyMQ
Будем на связи ✊

В новых ЗНАКАХ политолог Сергей Белашко поговорит о недавне победе украинского боксёра Александр Усика.
Речь пойдёт не о спорте, и даже не о самой победе, а о персоне Усика, который постепенно становится кумиром для двух полярных частей украинского общества.
Для одних, боксёр стал неким воином света, и чуть ли не былинным богатырём. Для других, делом принципа стало облить чемпиона грязью.

Что стоит за сакрализацией украинского боксёра, и почему обе стороны абсолютно не правы?

“Бокс – это сугубо индивидуальный вид спорта. Это даже не футбол, хоккей, баскетбол, где играли какие-то команды. Где эти команды имеют свои устоявшиеся фан-клубы.
Более того, профессиональный бокс – это не олимпийский вид спорта. Не тот, где спортсмены, выступая, представляют другие страны.
Это такой вид деятельности, где люди своими талантом, трудом, здоровьем зарабатывают большие деньги.
Между тем, если мы посмотрим, как это всё обсуждается, то этот поединок, кулачный бой подаётся в очень гипертрофированном ключе.
Для больного украинского общества, каждое подобное событие – это раскол. Тут же начинают выяснять массу деталей, которые не относятся ни к спорту, ни к конкретному поединку: в какую церковь ходит боксёр, на каком языке он говорил на пресс-конференции, какого цвета у него трусы, что написано на рукавицах…
Классическая Украинская триада: перемога, зрада и ганьба”.

“Все те люди, которые его поливают дерьмом, или возносят на пьедестал, задумывались ли о том, что завтра, к примеру, Александр Усик может, по примеру Кассиуса Клея, принять ислам и стать Мохаммедом Али. Или может уверовать в Кришну, или в Будду.
Или он может вступить в какую-то не ту политическую партию, как от него ожидают сторонники и противники.
Или он может вообще уехать из этой страны, и стать гражданином Швеции, Аргентины, Новой Зеландии…
И он имеет на это полное право, как человек, который обладает свободой выбора…
Мне импонирует в нём то, что он не становится заложником своей роли, не становится заложником славы. Не начинает изображать из себя воина света.
Другим людям стоит задумать, и понять, что все эти внешние проявления могут быть, к примеру, частью контракта”.

29 сентября 2021, Киев

-укр-

🔥 Підписуйтесь, вільні люди, давайте триматися разом у бурхливі часи!
А це резервний канал, на всякий пожежний 🧨 https://www.youtube.com/channel/UCni3Y81FrmY5B-Pxg2poyMQ
Будемо на зв’язку ✊

У нових ЗНАКИ політолог Сергій Белашко поговорить про недавньої перемоги українського боксера Олександр Усика.
Мова піде не про спорт, і навіть не про саму перемогу, а про персону Усика, який поступово стає кумиром для двох полярних частин українського суспільства.
Для одних, боксер став таким собі воїном світла, і мало не билинним богатирем. Для інших, справою принципу стало облити чемпіона брудом.

Що стоїть за сакралізацією українського боксера, і чому обидві сторони абсолютно не праві?

“Бокс – це суто індивідуальний вид спорту. Це навіть не футбол, хокей, баскетбол, де грають якісь команди. Де ці команди мають свої усталені фан-клуби.
Більш того, професійний бокс – це не олімпійський вид спорту. Чи не той, де спортсмени, виступаючи, представляють інші країни.
Це такий вид діяльності, де люди своїми талантом, працею, здоров’ям заробляють великі гроші.
Тим часом, якщо ми подивимося, як це все обговорюється, то цей поєдинок, кулачний бій подається у дуже гіпертрофованому ключі.
Для хворого українського суспільства, кожна подібна подія – це розкол. Тут же починають з’ясовувати масу деталей, які не належать ні до спорту, ні до конкретного поєдинку: в яку церкву ходить боксер, якою мовою він говорив на прес-конференції, якого кольору в нього труси, що написано на рукавицях…
Класична українська тріада: перемога, зрада і ганьба”.

“Чи замислювалися всі ті люди, які його поливають лайном, або підносять на п’єдестал, про те, що завтра, наприклад, Олександр Усик може, за прикладом Кассіуса Клея, прийняти іслам і стати Мохаммедом Алі. Або може повірити у Крішну, або у Будду.
Або він може вступити до якоїсь не тої політичної партії, як від нього очікують прихильники і противники.
Або він може взагалі виїхати з цієї країни, і стати громадянином Швеції, Аргентини, Нової Зеландії…
І він має на це повне право, як людина, яка має свободу вибору …
Мені імпонує у ньому те, що він не стає заручником своєї ролі, не стає заручником слави. Не починає зображати з себе воїна світла.
Іншим людям варто задуматися, і зрозуміти, що всі ці зовнішні прояви можуть бути, наприклад, частиною контракту”.

29 вересня 2021, Київ

Ваш отзыв

comments

Translate »